Золедроновая Кислота-Виста 4 мг/5 мл №1

Золедроновая Кислота-Виста – эффективный ингибитор, останавливающий губительные процессы в костных тканях. Его применение дает положительные результаты на поздних стадиях раковых заболеваний, когда над процессами синтеза преобладает разрушительное действие онкологических клеток.

Свойства

Золеондроновая кислота способствует нормализации уровня кальция в крови, ингибируя активность остеокластов. При патологиях и распаде костных тканей данный минерал высвобождается, скапливается в организме и требует немедленной медикаментозной коррекции.

Воздействие на организм

Особо важен тот факт, что препарат не оказывает губительное влияние на прочность костей, развитие, скопление и содержание минералов в костных тканях.

Применение

Золеондроновая кислота тормозит развитие злокачественных образований в головном мозге и молочных железах.

Не назначается с лекарствами, которые так же снижают уровень кальция в крови и аминогликозидными антибиотиками.

Показания и противопоказания

Раствор для инъекций прописывается онкологами во время курса коррекции гиперкальцемии и при поздних стадиях рака.

Препарат имеет ряд побочных действий и только врач может, определив уровень риска для пациента, назначить Золеондроновую кислоту.

Во время приема снижается уровень концентрации внимания. Рекомендуется воздерживаться от управления транспортным средством и работы с движущимися механизмами.

Купить Золедроновая кислота - Виста концентрат для раствора для инфузий можно на нашем сайте. Нужно только предварительно уточнить цену на Золедроновая кислота-Виста и наличие в аптеке.

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування лікарського засобу

Золедронова кислота - Віста

(Zoledronic acid - Vista)

Склад:

діюча речовина: zoledronic acid;

5 мл концентрату містять 4 мг золедронової кислоти, що еквівалентно 4,264 мг золедронової кислоти моногідрату;

допоміжні речовини: маніт (Е421), тринатрію цитрату дигідрат, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Код АТХ М05В А08.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Золедронова кислота належить до нового класу бісфосфонатів, що специфічним чином діють на кісткову тканину. Вона є одним із найпотужніших серед відомих на сьогодні інгібіторів остеокластичної кісткової резорбції.

Селективна дія бісфосфонатів на кістки базується на їхній високій спорідненості з мінералізованою кістковою тканиною, однак молекулярний механізм, що приводить до інгібіції остеокластичної активності, на сьогодні не з’ясований. У ході довготривалих досліджень на тваринах було встановлено, що золедронова кислота інгібує кісткову резорбцію без негативного впливу на формування, мінералізацію та механічні властивості кісток.

Крім інгібіції остеокластичної кісткової резорбції, золедронова кислота чинить пряму протипухлинну дію на культивовані клітини мієломи та раку молочної залози людини завдяки інгібіції проліферації клітин та індукції апоптозу.

Золедронова кислота може мати антиметастатичні властивості:

In vivo: пригнічення остеокластної резорбції кісток, яка впливає на мікросередовище кісткового мозку, роблячи його менш сприятливим до росту пухлинних клітин, створюючи антиангіогенну та протибольову дію.

In vitro: пригнічення проліферації остеобластів, пряма цитостатична та проапоптозна дія на пухлинні клітини, синергічний цитостатичний ефект з іншими протипухлинними препаратами, протиадгезивна/протиінвазивна дія.

Фармакокінетика.

Дані з фармакокінетики при метастазах у кістці отримані після одноразової і повторних        5-15-хвилинних інфузій 2 мг, 4 мг, 8 мг і 16 мг золедронової кислоти 64 пацієнтам. Фармакокінетичні параметри не залежать від дози препарату.

Після початку інфузії золедронової кислоти плазмові концентрації препарату швидко збільшуються, досягаючи піка наприкінці інфузії, далі відбувається швидке зменшення концентрації на 10 % від пікового значення після 4 годин і на < 1 % від пікового значення після 24 годин з послідовно пролонгованим періодом низьких концентрацій, що не перевищують 0,1 % від піка, до другої інфузії на 28-й день. Золедронова кислота, введена внутрішньовенно, виводиться нирками в 3 етапи: швидке двофазне виведення препарату із системної циркуляції з періодом напівжиття t_½α = 0,24 години і t_½β = 1,87 години і тривала фаза з кінцевим періодом напіввиведення t_½γ = 146 годин. Не відзначено кумуляції препарату у плазмі при повторних введеннях кожні 28 днів. Золедронова кислота не піддається метаболізму і виводиться нирками у незміненому вигляді. Протягом перших 24 годин у сечі виявляється 39 ± 16 % введеної дози. Решта препарату в основному зв’язується з кістковою тканиною. Потім поволі відбувається зворотне вивільнення золедронової кислоти з кісткової тканини у системний кровотік і її виведення нирками. Загальний кліренс препарату в організмі становить 5,04 ± 2,5 л/год і не залежить від дози препарату, статі, віку, расової приналежності і маси тіла пацієнта. Збільшення часу інфузії з 5 до 15 хв призводить до зменшення концентрації золедронової кислоти на 30 % наприкінці інфузії, але не впливає на криву залежності концентрації від часу у плазмі крові (AUC).

Варіабельність фармакокінетичних параметрів золедронової кислоти у різних пацієнтів була високою, як і в інших бісфосфонатів.

Дані з фармакокінетики золедронової кислоти у пацієнтів з гіперкальціємією і печінковою недостатністю відсутні. За даними, отриманими in vitro, золедронова кислота не інгібує фермент Р450 людини і не піддається біотрансформації; за даними експериментальних досліджень, проведених на тваринах, з калом виводиться менше 3 % введеної дози, що дає можливість припускати, що стан функції печінки суттєво не впливає на фармакокінетику золедронової кислоти.

Нирковий кліренс золедронової кислоти корелює із кліренсом креатиніну, нирковий кліренс становить 5 ± 33 % кліренсу креатиніну, що досягав у середньому 84 ± 29 мл/хв (діапазон 22 - 143 мл/хв) у 64 онкологічних пацієнтів, включених у дослідження. Аналіз групи пацієнтів показав, що у пацієнтів із кліренсом креатиніну 20 мл/хв (гостра ниркова недостатність) та 50 мл/хв (середня ниркова недостатність) відносний кліренс золедронової кислоти – 37 % та 72 % відповідно. Однак дані з фармакокінетики у хворих із гострою нирковою недостатністю (< 30 мл/хв) обмежені.

Виявлена низька спорідненість золедронової кислоти з клітинними компонентами крові. Зв’язування з білками плазми крові низьке (близько 56 %) і не залежить від концентрації золедронової кислоти.

Діти

Деякі фармакокінетичні дані щодо дітей з тяжкою формою порушення остеогенезу дають можливість припустити, що фармакокінетика золедронової кислоти у дітей віком від 3 до 17 років аналогічна такій у дорослих при застосуванні в еквівалентних дозах (мг/кг). Вік, маса, стать і кліренс креатиніну, як виявилося, не впливають на системну експозицію золедронової кислоти.

Клінічні характеристики.

Показання.

-                     Профілактика симптомів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини (патологічні переломи, компресія хребетного стовпа, ускладнення після хірургічних втручань і променевої терапії або гіперкальціємія, обумовлена злоякісною пухлиною), у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях.

-                     Лікування гіперкальціємії, обумовленої злоякісною пухлиною.

Протипоказання.

Гіперчутливість до діючої речовини (золедронової кислоти), інших бісфосфонатів або будь-яких допоміжних речовин, що входять до складу лікарського засобу.

Вагітність або період годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Під час клінічних досліджень одночасно із «Золедроновою кислотою - Віста» часто призначали інші лікарські засоби: протипухлинні препарати, антибіотики, аналгетики. Будь-яких клінічно значущих взаємодій не відзначалося.

За даними, отриманими в ході досліджень in vitro, золедронова кислота істотно не зв’язується з білками плазми крові і не інгібує ферменти системи цитохрому Р450. Проте спеціальні клінічні дослідження щодо вивчення лікарської взаємодії не проводилися.

Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні бісфосфонатів і аміноглікозидів, оскільки вони можуть виявляти адитивний вплив, унаслідок чого рівень кальцію в сироватці крові може залишатися зниженим довше, ніж потрібно. Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні бісфосфонатів і петльових діуретиків, оскільки вони можуть виявляти адитивний вплив, внаслідок чого може виникнути гіпокальціємія. Слід бути обережними, призначаючи «Золедронову кислоту - Віста» та інші потенційно нефротоксичні препарати. Слід також мати на увазі можливість розвитку гіпомагніємії протягом лікування.

У пацієнтів із множинною мієломою при внутрішньовенному введенні бісфосфонатів у комбінації з талідомідом клінічно значущих взаємодій не відмічено.

Повідомлялося про остеонекроз щелепи у пацієнтів, які отримували одночасне лікування «Золедроновою кислотою - Віста» та антиангіогенними лікарськими засобами (зменшують кровопостачання пухлини).

Особливості застосування.

Стан пацієнтів необхідно оцінювати перед введенням «Золедронової кислоти - Віста», щоб підтвердити відповідну гідратацію.

Необхідно уникати гіпергідратації у пацієнтів з ризиком серцевої недостатності.

Після початку терапії «Золедроновою кислотою - Віста» необхідно ретельно контролювати стандартні параметри обміну речовин, пов’язані з гіперкальціємією, такі як сироваткові рівні кальцію, фосфатів та магнію. У разі виникнення гіпокальціємії, гіпофосфатемії або гіпомагніємії може потребуватися короткочасна коригуюча терапія. Пацієнти з нелікованою гіперкальціємією можуть мати порушення функції нирок, таким чином, необхідно розглядати питання про ретельний контроль функції нирок.

При остеопорозі та для лікування хвороби Паджета доступні й інші препарати, які містять золедронову кислоту як діючу речовину. Пацієнти, які отримують «Золедронову кислоту - Віста», не повинні одночасно лікуватися такими препаратами або будь-яким іншим бісфосфонатом, оскільки комбінований вплив цих препаратів невідомий.

Порушення функції нирок

Якщо пацієнти з гіперкальціємією мають підтверджене погіршення ниркової функції потрібно оцінити, чи переважає потенційна користь лікування «Золедроновою кислотою – Віста» можливий ризик.

Приймаючи рішення про лікування пацієнтів з метастазами в кістки для попередження кісткових ускладнень, необхідно враховувати, що лікувальний ефект настає через              2-3 місяці.

Золедронова кислота пов’язувалася з випадками порушення функції нирок. Фактори, які можуть посилити погіршення ниркової функції, включають дегідратацію, вже наявну ниркову недостатність, множинні цикли лікування золедроновою кислотою та іншими бісфосфонатами, а також застосування інших нефротоксичних лікарських засобів або проведення інфузії в коротший термін, ніж було рекомендовано. Ризик зменшується у разі введення дози золедронової кислоти протягом 15 хв. Повідомлялося про погіршення ниркової функції, прогресування ниркової недостатності та застосування діалізу у пацієнтів після початкової дози або однократної дози золедронової кислоти 4 мг. Підвищення рівня сироваткового креатиніну також виникає у деяких пацієнтів, які тривалий час застосували золедронову кислоту в рекомендованих дозах для попередження кісткових ускладнень, хоча й рідше.

Перед кожним введенням «Золедронової кислоти - Віста» необхідно оцінювати рівні сироваткового креатиніну у пацієнтів. На початку лікування для пацієнтів з кістковими метастазами та жінкам із ранньою стадією раку молочної залози в постменопаузальному періоді під час лікування інгібіторами ароматази (AIs) для запобігання втрати маси кісткової тканини та переломам кісток при незначних або помірних порушеннях функції нирок рекомендуються нижчі дози золедронової кислоти (див. таблицю у розділі «Спосіб застосування та дози»). У разі підтвердження порушення ниркової функції під час лікування необхідно відмінити «Золедронову кислоту - Віста». Лікування золедроновою кислотою слід відновлювати лише після того, як відхилення рівня креатиніну не перевищуватиме 10 % від вихідного значення. Застосування «Золедронової кислоти - Віста» не рекомендується пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю, враховуючи потенційний вплив золедронової кислоти на ниркову функцію, брак даних клінічної безпеки щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю на вихідному рівні (в клінічних дослідженнях визначається як сироватковий креатинін > 400  мкмоль/л, або                   > 4,5 мг/дл, у пацієнтів з ГІП, що індукована пухлиною, та креатинін сироватки > 265 мкмоль/л, або > 3 мг/дл, у пацієнтів з раком або кісковими метастазами та у жінок з ранньою стадією раку молочної залози в постменопаузальному періоді під час лікування інгібіторами ароматази (AIs) для  запобігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток відповідно) та обмеженість фармакокінетичних даних щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю на вихідному рівні (кліренс креатині ну < 30 мл/хв).

Порушення функції печінки.

Відсутні певні рекомендації для пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю, оскільки доступні лише обмежені клінічні дані.

Остеонекроз щелепи

Остеонекроз щелепи (ОНЩ) спостерігався у пацієнтів, переважно хворих на рак, які отримували лікарські засоби, що пригнічують резорбцію кісток, такі як золедронова кислота. Багато з цих пацієнтів також отримували хіміотерапію та кортикостероїди. Більшість випадків пов’язувалася зі стоматологічними маніпуляціями, такими як видалення зубів. Багато хто з пацієнтів мали ознаки місцевої інфекції, включаючи остеомієліт.

Необхідно враховувати такі фактори ризику під час оцінки індивідуального ризику розвитку ОНЩ:

-           активність бісфосфонату (більш високий ризик при застосуванні більш активних сполук), шлях введення (більш високий ризик при парентеральному введенні) та кумулятивна доза;

-           рак, хіміотерапія, променева терапія, кортикостероїди, паління;

-           стоматологічні захворювання в анамнезі, погана гігієна ротової порожнини, періодонтит, інвазивні стоматологічні процедури та погано підібрані зубні протези.

Перед початком застосування бісфосфонатів у пацієнтів із супутніми факторами ризику потрібно провести стоматологічний огляд з відповідним профілактичним стоматологічним лікуванням.

Під час лікування ці пацієнти повинні уникати інвазивних стоматологічних процедур. У пацієнтів, у яких виник остеонекроз щелепи в процесі терапії бісфосфонатами, стоматологічне хірургічне втручання може погіршити стан. Відсутні дані, які б вказували на зменшення ризику розвитку остеонекрозу щелепи при відміні лікування бісфосфонатами. Лікар-куратор повинен визначати співвідношення користь-ризик для кожного пацієнта індивідуально.

Кістково-м’язовий біль

В післяреєстраційних дослідженнях у пацієнтів, які отримували золедронову кислоту згідно з показаннями, спостерігався тяжкий, а в рідкісних випадках такий, що обмежував дієздатність, біль у кістках, суглобах та/або м’язах. Проте такі випадки були нечастими. Час до появи симптомів варіювався від одного дня до декількох місяців після початку лікування. У більшості пацієнтів симптоми послаблювалися після припинення лікування. У деяких пацієнтів симптоми поверталися при повторному застосуванні золедронової кислоти або іншого бісфосфонату.

Атипові переломи стегнової кістки

Про атипові підвертлюгові та діафізарні переломи стегна повідомлялося під час терапії бісфосфонатами, особливо, у пацієнтів, які отримували тривале лікування у зв’язку з остеопорозом. Ці поперечні або короткі косі переломи можуть виникати на будь-якій ділянці стегна, від трохи нижче малого вертлюга до трохи вище надмищелків. Ці переломи виникають внаслідок мінімальної травми або взагалі без травми, і деякі пацієнти відчувають біль у стегні або паховій ділянці, який часто пов’язується зі стресовими переломами, що видно на рентгені, за тижні або місяці до виникнення повного перелому стегна. Переломи часто є двосторонніми; таким чином, необхідно оглянути стегно протилежної кінцівки у пацієнтів, які отримують бісфосфонат і мають перелом тіла стегнової кістки. Також повідомлялося про погане зрощення цих переломів. Відміна терапії бісфосфонатами може бути необхідною для пацієнтів, якщо є підозра на атипові переломи стегна.

Під час лікування бісфосфонатами пацієнти повинні повідомляти про будь-який біль у стегні, стегновому суглобі або паховій ділянці для своєчасного виявлення можливого неповного перелому стегна.

Гіпокальціємія

Повідомлялось про гіпокальціємію у пацієнтів, що застосовували «Золедронову кислоту – Віста». Повідомлялось про випадки серцевих аритмій та неврологічні реакції (включаючи епілептичні напади, заціпеніння та тетанію), вторинні до тяжкої гіпокальціємії. Повідомлялось про випадки тяжких гіпокальціємій, що потребують госпіталізації. У деяких випадках гіпокальціємія може загрожувати життю.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

«Золедронова кислота - Віста» протипоказана у період вагітності та годування груддю.

Період вагітності

Нема достатніх даних про застосування золедронової кислоти у вагітних жінок. Дослідження репродукції у тварин показали репродуктивну токсичність. Потенціальній ризик для людини невідомий.

Годування груддю

Невідомо чи потрапляє золедронова кислота у грудне молоко.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Побічні реакції препарату, такі як запаморочення та сонливість, можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або роботі з іншими механізмами, тому необхідна обережність під час керування автотранспортом або праці зі складними механізмами в період застосування «Золедронової кислоти – Віста».

Спосіб застосування та дози.

«Золедронову кислоту - Віста» вводять тільки лікарі, які мають досвід внутрішньовенного введення бісфосфонатів.

Перед введенням 4 мг концентрату «Золедронової кислоти - Віста» розводять у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Готовий розчин «Золедронової кислоти - Віста» для інфузій вводять у вигляді одноразової внутрішньовенн