СИРДАЛУД® таблетки по 2 мг №30 (10х3)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

СИРДАЛУД^®

(SIRDALUD^®)

Склад:

діюча речовина: tizanidine;

1 таблетка містить 2,288 мг або 4,576 мг тизанідинугідрохлориду, що відповідає 2 мг або      4 мг тизанідину відповідно;

допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, кислотастеаринова, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Лікарськаформа. Таблетки.

Основні фізико-хімічнівластивості:

Сирдалуд^® 2 мг – білого або майже білогокольору круглі пласкі таблетки зі скошеними краями, з рискою та написом «OZ» зодного боку таблетки;

Сирдалуд^® 4 мг – білого або майже білогокольору круглі пласкі таблетки зі скошеними краями, з перехресними рисками зодного боку та написом «RL» з іншого боку таблетки.

Фармакотерапевтичнагрупа. Міорелаксантицентральної дії. Код АТХ M03B X02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Тизанідин– релаксант скелетної мускулатури центральної дії. Його основним місцем дії єспинний мозок. Стимулюючи пресинаптичні α-2-адрено-рецептори, він пригнічуєвивільнення стімулюючих амінокислот, які стимулюють рецептори N-метил-D-аспартату(NMDA-рецептори). Унаслідок цього пригнічується полісинаптичнапередача сигналу на рівні міжнейронних зв’язків у спинному мозку, що відповідаєза надмірний тонус м’язів, і тонус м’язів знижується. Сирдалуд^® єефективним як при гострих болісних спазмах м’язів, так і при хронічній спастичності спинномозкового тацеребрального походження. Він знижує опір пасивним рухам, пригнічує спазм таклонічні судоми та покращує силу активних скорочень м’язів.

Фармакокінетика.

Всмоктування тарозподіл. Тизанідин швидко всмоктується. Максимальні концентрації уплазмі крові досягаються приблизно через 1 годину після застосування. Середняабсолютна біодоступність становить 34 %. Середній об’єм розподілу стабільногостану (Vss) післявнутрішньовенного застосування становить 2,6 л/кг. Зв’язування з білками плазми становить 30 %. Відноснонизьке серед пацієнтів відхилення фармакокінетичних параметрів (С_max та AUC)полегшує достовірну попередню оцінку рівнів у плазмі крові після застосуванняперорально.

Метаболізм/виведення. Препарат зазнає швидкого та екстенсивного метаболізму упечінці. Тизанідин метаболізується in vitro переважно CYP1A2. Метаболіти неактивні. Вони виводяться переважнонирками (70 %). Виведення сумарної радіоактивності (тобто субстанції унезміненій формі та метаболітів) є двофазним, зі швидкою початковою фазою(період напіввиведення t_1/2 = 2,5 години) та повільнішою фазою елімінації (t_1/2 = 22 години). Лише невелика кількість субстанції унезміненій формі (близько 2,7 %) виводиться нирками. Середній періоднапіввиведення субстанції у незміненій формі становить 2-4 години.

Фармакокінетика в окремих групаххворих. У хворих із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 25 мл/хв)середнє значення максимальної концентрації у плазмі удвічі перевищує цейпоказник у здорових добровольців, а кінцевий період напіввиведення подовжуєтьсяприблизно до 14 годин, внаслідок чогоплоща під кривою «концентрація – час» (АUС) зросталау середньому у 6разів.

Дослідження у пацієнтів з порушеннями функції печінки непроводилися.

Тизанідин метаболізується ізоферментом CYP1A2 у печінці.У пацієнтів із порушеннями функції печінки можуть проявлятися більш високіконцентрації субстанції у плазмі крові.

Сирдалуд^® протипоказаний пацієнтам із тяжкимипорушеннями функції печінки.

Фармакокінетичні дані стосовно пацієнтів літнього вікуобмежені.

Стать не впливає на фармакокінетичні властивостітизанідину.

Вплив етнічної та расової належності на фармакінетикутизанідину не вивчався.

Вплив їжі.Одночасневживання їжі не впливає на фармакокінетичний профіль таблеток Сирдалуд^®.Хоча значення максимальної концентрації зростає на третину, це не є клінічно значущим. Істотного впливу на всмоктування невідзначалося.

Клінічніхарактеристики.

Показання.

·        Болісний м’язовий спазм.

·        Спастичність внаслідок розсіяного склерозу.

·        Спастичність внаслідок ушкоджень спинного мозку.

·        Спастичність внаслідок ушкоджень головного мозку.

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до тизанідину або до будь-яких допоміжних речовин препарату.
• Тяжкі порушення функції печінки.
• Одночасне застосування тизанідину з потужними інгібіторами CYP1A2, такими як флувоксамін або ципрофлоксацин.

Взаємодія з іншими лікарськимизасобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування відомихінгібіторів CYP1A2 можепідвищити рівень тизанідину у плазмі крові. Підвищення рівня тизанідину уплазмі крові може призвести до появи симптомів передозування, таких якподовження інтервалу QT.

Одночасне застосування відомихінндукторів CYP1A2 можезнижувати рівень тизанідину у плазмі крові. Зниження рівня тизанідину у плазмікрові може призвести до зниження терапевтичного ефекту Сирдалуду^®.

Одночасне застосування потужних інгібіторів CYP1A2,таких як флувоксамін або ципрофлоксацин, з тизанідином протипоказане. Одночаснезастосування тизанідину з флувоксаміном збільшує AUCтизанідину в 33 рази, тоді як одночасне застосування тизанідину зципрофлоксацином збільшує AUC тизанідину в 10 разів. Це може призвести до клінічно значущогота довготривалого зниження атреріального тиску, що супроводжується сонливістю,запамороченням та зниженою психомоторною продуктивністю.

Одночаснезастосування тизанідину з іншими інгібіторами CYP1A2, такими як антиаритмічні препарати (аміодарон, мексилетин,пропафенон), циметидин, деякі фторхінолони (еноксацин, пефлоксацин,норфлоксацин), рофекоксиб, пероральні контрацептиви та тиклопіридин, нерекомендоване.

Зростання рівнів тизанідину у плазмі крові можеспричинити симптоми передозування, у тому числі подовження інтервалу QT.

Одночасне застосування препарату Сирдалуд^® зантигіпертензивними препаратами, включаючи діуретики, може інколи спричинитиартеріальну гіпотензію і брадикардію. У деяких пацієнтів, які отримувалиодночасне лікування антигіпертензивними препаратами, спостерігалися рикошетнаартеріальна гіпертензія та рикошетна тахікардія при раптовій відмінітизанідину. В окремих випадках рикошетна артеріальна гіпертензія може викликатиінсульт.

Одночасне застосування препарату Сирдалуд^® зрифампіцином може призвести до 50 % зниження концентрації тизанідину. Такимчином, терапевтичний ефект може бути знижений при застосуванні рифампіцинупротягом терапії препаратом Сирдалуд^®, що може бути клінічно зачимимдля деяких пацієнтів. Тривалого одночасного застосування слід уникати, та якщоце необхідно, то слід дуже обережно корегувати дозування.

Застосування препарату Сирдалуд^® призводить до30 % зниження системного впливу тизанідину у чоловіків, які палять (більше 10цигарок на добу). Тривале застосування препарату чоловикам, які багато палять,потребує призначення більш високих доз препарату.

Одночасне застосування препарату Сирдалуд^® таінших лікарських засобів центральної дії (наприклад седативних та снодійнихзасобів (бензодіазепін або баклофен), деяких антигістамінних препаратів тааналгетиків, психотропних засобів, наркотичних засобів) може посилювати ефектикожного з препаратів та посилювати снодійний ефект Сирдалуду^®. Цестосується, зокрема, одночасного застосування алкоголю, що може непередбаченозмінити або посилити ефект Сирдалуду^® та збільшити ризик виникненняпобічних реакцій, тому слід утриматися від вживання алкоголю,

Призначення препарату Сирдалуд^® разом з α-2адренергічними агоністами (наприклад з клонідином) слід уникати у зв’язку з їх потенційнимадитивним гіпотензивним ефектом.

Особливості застосування.

Одночаснезастосування CYP1A2-інгібіторів з тизанідином не рекомендується.

Післяраптової відміни препарату або швидкого зниження дози у пацієнтів можевиникнути артеріальна гіпертензія та тахікардія.В окремихвипадках така рикошетна артеріальна гіпертензія може спричинити інсульт.Лікуваннятизанідином не слід припиняти раптово, а тільки поступово знижуючи дозу.

Дляпацієнтів із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну< 25 мл/хвилину) рекомендована початкова доза становить 2 мг 1 раз на добу. Дозу слід підвищувати послідовно, невеликими «кроками», зурахуванням ефективності та переносимості. Для досягнення більш вираженогоефекту рекомендується спочатку збільшити дозу, що призначається 1 раз на добу, після чого збільшувати кратність прийому.

Повідомлялосяпро печінкову недостатність, пов’язану із застосуванням тизанідину, однак у пацієнтів, які отримували добові дози до12 мг, це спостерігалося рідко. У зв’язку з цим рекомендується контролюватифункцію печінки 1 раз на місяць протягом перших чотирьох місяців терапії у тихпацієнтів, яким застосовують тизанідин у дозі 12 мг або вище та у пацієнтів ізклінічними симптомами, що вказують на печінкову недостатність (наприкладнудота, втрата апетиту або підвищена втомлюваність невідомої етіології).Застосування препарату Сирдалуд^® слід припинити, якщо рівні АЛТ або ACT у сироватці крові перевищують верхню межу норми у 3 разиі більше протягом тривалого періоду.

Артеріальнагіпотензія може виникнути під час застосування тизанідину, а також як результатлікарської взаємодії з інгібіторами CYP1A2 та/або антигіпертензивними препаратами. Повідомлялосяпро тяжкі форми артеріальної гіпотензії, такі як втрата свідомості тациркуляторний колапс.

Слід дотримуватисьобережності при застосуванні даного препарату з засобами, які подовжуютьінтервал QT (наприклад цизаприд, амітріптилін, азитроміцин).

Обережністьнеобхідна щодо пацієнтів з ішемічною хворобою серця та/або серцевоюнедостатністю. Слід проводити контроль ЕКГ з регулярними інтервалами на початкузастосування препарату Сирдалуд^® таким пацієнтам.

Передзастосуванням даного препарату пацієнтам з міастенією гравіс необхідно ретельнооцінювати співвідношення ризик-користь.

Досвідзастосування дітям та підліткам обмежений, і тому застосування препаратуСирдалуд^® не рекомендується цій категорії пацієнтів.

Сліддотримуватись обережності при застосуванні даного препарату пацієнтам літньоговіку.

ТаблеткиСирдалуд^® містять лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями – непереносимістю галактози, тяжкою недостатністюлактази або глюкозо-галактозним синдромом мальабсорбції – таблеткиСирдалуд^® застосовувати не рекомендується.

Застосування у період вагітностіабо годування груддю.

Вагітність.

Дані щодо застосування препарату Сирдалуд^® вагітнимжінкам обмежені, тому його не слід призначати у період вагітності, за виняткомтих випадків, коли потенційна користь для матері перевищує можливий ризик дляплода.

Годуваннягруддю.

При застосуванні тизанідину у щурів і кролів тератогенноїдії не спостерігалося. Досліди на тваринах показали, що тизанідин проникає угрудне молоко у незначній кількості. Тому жінкам, які годують груддю, препаратпризначати не слід.

Фертильність.

Не спостерігалося порушення фертильності у самців щурів,які застосовували препарат у дозі 10 мг/кг на добу та у самок щурів, якізастосовували препарат у дозі 3 мг/кг на добу. Зниження фертильностіспостерігалося у самців щурів, які отримували препарат у дозі 30 мг/кг на добута у самок щурів, які отримували препарат у дозі 10 мг/кг на добу. Призастосуванні цих доз також спостерігалися седація, втрата ваги та атаксія.

Здатність впливати на швидкістьреакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Тизанідин можеспричинити сонливість, запаморочення та/або артеріальну гіпотензію, такимчином, послаблюючи здатність пацієнта керувати автомобілем або працювати змеханізмами. Ризики зростають при одночасному вживанні алкоголю.

Тому слід утримуватися від діяльності, що потребує високоїконцентрації уваги та швидкої реакції, наприклад від керування транспортнимизасобами або роботи з машинами і механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Силаруд має вузький терапевтичний діапазон та високуваріабильність концентрації тицанідину у плазмі у різних пацієнтів. Томуважливим є застосування оптимальних доз згідно з потребою пацієнта. Починатилікування слід з малої дози в 2 мг, що робить ризик виникнення небажанихефектів від прийому препарату мінімальним. За потребою дозу препарату поступовопідвищувати з дотриманням всіх необхідних пересторог.
Дорослі

Полегшення болісних м’язових спазмів

Застосувати 2-4 мг 3 рази на добу. У тяжких випадкахперед сном можна прийняти додаткову дозу 2 або 4 мг.

Спастичністьпри неврологічних порушеннях

Дозу потрібно підбирати індивідуально для кожногопацієнта.

Початкова добова доза не повинна перевищувати 6 мг,розділених на 3 прийоми. Її можна підвищувати поступово до 2-4 мг два разипоступово з інтервалами 3-7 днів. Зазвичай оптимальний терапевтичний ефектдосягається при добовій дозі 12-24 мг, розділеній на 3 або 4 прийоми. Не слідперевищувати загальну добову дозу 36 мг.

Особливі популяції пацієнтів

Застосуваннядітям та підліткам

Досвід застосування препарату Сирдалуд^® дітямта підліткам обмежений, тому препарат не рекомендовано до застосування дітям тапідліткам.

Застосуванняпацієнтам літнього віку

Досвід застосування препарату пацієнтам літнього вікуобмежений, тому слід дотримуватись обережності при застосуванні препаратуСирдалуд^® цій категорії пацієнтів. Рекомендується розпочинатилікування з найменшої дози та поступово з обережністю збільшувати її «малимикроками» до досягнення оптимального співвідношення індивідуальної переносимостіта терапевтичної ефективності препарату.
Застосування пацієнтам з порушенням функції нирок
Для пацієнтів з порушеннями функції нирок(КК<25 мл/хв) рекомендованапочаткова разова добова терапевтична доза становить 2 мг. Підвищення дозивідбувається поступово та з обережністю «малими кроками», до досягненняоптимального співвідношення індивідуальної переносимості та терапевтичноїефективності препарату. З метою підвищення терапевтичної ефективності слідспочатку збільшити разову дозу, перш ніж перейти добільш частого добового прийому препарату.
Застосування пацієнтам з порушенням функції печинки

Лікування пацієнтів з тяжкимирозладами функції печінки протипоказано. Сирдалуд значною мірою метаболізуєтьсяу печінці. Сирдалуд слід з обережністю застосовувати при лікуванні пацієнтів зпомірно вираженими порушеннями функції печінки. Лікування слід розпочинати знайменшого дозування: можливе підвищення дози повинно відбуватися з обережністюта з урахуванням індивідуальної переносимості пацієнтом препаратуСирдалуд.
Переривання лікування

У разі необхідностіпереривання лікування препаратом дозу слід зменшувати повільно та поступово.Особливо це стосується пацієнтів, які отримували підвищену дозу препаратупротягом тривалого часу. Таким чином зменшується ризик розвитку рикошетногопідвищення артеріального тиску та тахікардії.

Діти.

Досвідзастосування препарату у педіатрії обмежений. Призначати Сирдалуд^®дітям не рекомендується.

Передозування.

Отримано дуже мало повідомлень щодо передозуванняпрепаратом Сирдалуд^®. У всіх пацієнтів, у яких були зареєстрованіпоодинокі випадки передозування даним препаратом, включаючи 1 пацієнта, якийприйняв 400 мг препарату Сирдалуд^®, одужання пройшло без ускладнень.

Симптоми: нудота, блювання, артеріальна гіпотензія, брадикардія,подовження інтервалу QT, запаморочення, міоз, респіраторний дистрес, кома,неспокій, сонливість.

Лікування: для виведення препарату з організму рекомендуєтьсябагаторазове застосування високих доз активованого вугілля. Форсований діурез,можливо, прискорить виведення препарату. У подальшому проводити симптоматичнелікування.

Побічні реакції.

Побічніреакції – такі як сонливість, підвищена втомлюваність, запаморочення, сухість уроті, знижений артеріальний тиск, нудота, порушення з боку шлунково-кишковоготракту та підвищені рівні трансаміназ сироватки крові – зазвичай слабковиражені і скороминущі у пацієнтів, які застосовують низькі дози, рекомендованідля купірування болісного м’язового спазму.

Приприйомі доз, вищих за рекомендовані для лікування спастичності, вищезазначеніпобічні реакції виникають частіше та більш виражені, однак вони рідко буваютьнастільки серйозними, щоб припиняти лікування. Також можуть виникнути такіпобічні реакції: артеріальна гіпотензія, брадикардія, м’язова слабкість,порушення сну, галюцинації та гепатит.

Поява такихсимптомів була зареєстрована після раптової відміни тизанідину, зокрема післядовготривалого лікування та/або прийому високих добових доз та/або супутньоїтерапії антигіпертензивними препаратами. За таких обставин у пацієнтів можевиникнути артеріальна гіпертензія та тахікардія.В окремихвипадках така рикошетна артеріальна гіпертензія може спричинити інсульт.Тому лікуваннятизанідином не слід припиняти раптово, а тільки шляхом поступового зниженнядози.

Для оцінкичастоти виникнення різних побічних реакцій використано таку класифікацію:дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100,< 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100);

рідко (≥1/10000,<1/1000); дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі повідомлення.

Психічні розлади: часто– безсоння, порушення сну; частота невідома – галюцинації.

З боку центральної нервової системи: дуже часто – сонливість, запаморочення; частота невідома– сплутаність свідомості, вертиго.

З боку серцево-судинної системи: часто – артеріальна гіпотензія; нечасто – брадикардія;частота невідома – синкопе.

З боку ШКТ: дуже часто – сухість у роті, болі в ШКТ, гастроінтестинальнірозлади; часто – нудота.

Гепатобіліарні порушення: часто – підвищені рівні трансаміназ сироватки крові;частота невідома – гострий гепатит, печінкова недостатність.

З боку скелетно-м’язової системи: дуже часто – м’язова слабкість.

Загальні порушення: дуже часто – підвищена втомлюваність; частота невідома–  астенія, синдром відміни, можливовиникнення реакцій гіперчутливості.

З бокуорганів зору: частотаневідома –  затуманення зору.

Дослідження:  часто – зниженняартеріального тиску тиску, збільшення рівня трансаміназ.

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 ºС, у недоступномудля дітей місці.

Упаковка. По 10таблеток ублістері; по 3 блістери в упаковці.

Категорія відпуску. Зарецептом.

Виробник. Новартіс Саглік, Гіда ве Тарім Урунлері Сан. Ве Тік.А.С./Novartis Saglik, Gida Ve Tarim Urunleri San. Ve Tic. A.S.

Місцезнаходженнявиробника та його адреса місця провадження діяльності. Йенісехір Мах Дедепаза Кад № 17(11. Сок №2), Курткой, Стамбул, TR 34912,Туреччина/Yenisehir Mah Dedepasa Cad Nо 17 (11. Sok Nо. 2) Kurtkoy, İstanbul, TR 34912, Turkey.