Сутент

0 відгуків
Пфайзер Італія С.р.л., Італія/США
Ціна від 120116.40
Купити
1 відгуків
Пфайзер Італія С.р.л., Італія/США
Ціна від 60026.70
Купити
0 відгуків
Пфайзер Італія С.р.л., Італія/США
Немає в
наявності
Купити
0 відгуків
Пфайзер Італія С.р.л., Італія/США
Немає в
наявності
Купити
ATC – класифікація:
L01XE
Рецептурне:
Рецепт
Термін придатності:
01.01.2050 0:00:00
Номер реєстрації:
UA/7785/01/03
Штрих код:
4 034 541 006 050
Властивості:
Інгібітори протеїнкінази

Опис СУТЕНТ капс. 50мг №28 (7х4)

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

CУТЕНТ

(SUTENT™)

 

Склад:

діюча речовина: сунітініб; 1 капсула містить 12,5 мг, 25 мг, 37,5 мг або 50 мг сунітінібу у вигляді малату;

допоміжні речовини: вміст капсули: маніт (E 421), натрію кроскармелоза, повідон, магнію стеарат; капсула: желатин, для капсул по 12,5 мг – титану діоксид (E 171), заліза оксид червоний (Е 172); для капсул по 25 мг та по 50 мг – титану діоксид (Е 171), заліза оксид чорний (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172); для капсул по 37,5 мг – титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172).

 

Лікарська форма. Капсули.

 

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01XЕ04.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Метастатичний нирковоклітинний рак (МНКР).

Сутент показаний для лікування розповсюдженої і/або метастатичної форми нирковоклітинної карциноми.

Стромальні пухлини травного тракту (СПТТ).

Стромальні пухлини травного тракту (СПТТ), після неефективного лікування іматинібом мезилатом внаслідок резистентності або непереносимості.

Нейроендокринні пухлини підшлункової залози (НППЗ).

Сутент показаний для лікування неоперабельних або метастатичних, добре диференційованих нейроендокринних пухлин підшлункової залози з прогресуванням захворювання у дорослих.
Досвід застосування Сутенту як препарату лікування першої лінії обмежений.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до сунітінібу малату або будь-якого з компонентів препарату.

 

Спосіб застосування та дози.

Лікування сунітінібом повинен розпочинати лікар, який має досвід застосування протипухлинних препаратів.

 

Дозування

Рекомендована доза Сутенту для лікування стромальних пухлин травного тракту та метастатичних нирковоклітинних карцином становить 50 мг перорально один раз на день протягом 4 тижнів з подальшим періодом відпочинку тривалістю 2 тижні (схема 4/2), що загалом складає один цикл лікування тривалістю 6 тижнів.

Для лікування нейроендокринних пухлин підшлункової залози рекомендована доза Сутенту становить 37,5 мг перорально один раз на день. До курсу лікування не входять заплановані періоди відпочинку.

Корекція дози

Безпечність та переносимість

Під час лікування стромальних пухлин травного тракту та метастатичних нирковоклітинних карцином можлива корекція дози з кроком по 12,5 мг препарату, виходячи з індивідуальних показників безпечності та переносимості. Добова доза не повинна перевищувати 75 мг або бути меншою за 25 мг.

Під час лікування нейроендокринних пухлин підшлункової залози можлива корекція дози з кроком по 12,5 мг препарату, виходячи з індивідуальних показників безпечності та переносимості. Максимальна доза, яку використовували у ході дослідження лікування нейроендокринних пухлин підшлункової залози, становила 50 мг на день.

Виходячи з індивідуальних показників безпечності та переносимості, може виникати необхідність перерви у лікуванні.

Інгібітори/індуктори CYP3A4

Слід уникати одночасного призначення сунітінібу з потужними індукторами CYP3A4, такими як рифампіцин. Якщо це неможливо, то може бути потрібне поступове підвищення дози сунітінібу з кроком по 12,5 мг (до максимальної дози 87,5 мг на добу при лікуванні стромальних пухлин травного тракту та метастатичних нирковоклітинних карцином або 62,5 мг на добу при лікуванні нейроендокринних пухлин підшлункової залози) за умови ретельного моніторингу переносимості препарату.

Слід уникати одночасного призначення сунітінібу з потужними інгібіторами CYP3A4, такими як кетоконазол. Якщо це неможливо, дозу сунітінібу можна знизити (до мінімального рівня            37,5 мг на добу при лікуванні стромальних пухлин травного тракту та метастатичних нирковоклітинних карцином або до 25 мг на добу при лікуванні нейроендокринних пухлин підшлункової залози) за умови ретельного моніторингу переносимості препарату.

Слід розглянути можливість призначення іншого супутнього препарату, що не впливає на CYP3A4 або має мінімальну здатність пригнічувати або стимулювати активність цього ферменту.

Особливі групи пацієнтів

Застосування пацієнтами літнього віку (³ 65 років)

Вік приблизно однієї третини пацієнтів, які отримували сунітініб у ході клінічних досліджень, був 65 років або більше. Не було виявлено істотних розбіжностей у безпечності або ефективності між старшими та молодшими пацієнтами.

Пацієнти з порушенням функцій печінки

У разі призначення сунітінібу пацієнтам з легкими чи помірними порушеннями функцій печінки (класи А та В за класифікацією Чайлд-П´ю) рекомендації щодо зниження початкової дози відсутні. Не можна рекомендувати застосування сунітінібу для лікування пацієнтів з тяжкими порушеннями функцій печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П´ю).

Пацієнти з порушенням функції нирок

У випадку призначення Сутенту для лікування пацієнтів з порушеннями функцій нирок (від легкого до тяжкого ступеня) або пацієнтів з термінальним захворюванням нирок, які перебувають на гемодіалізі, немає потреби у корекції початкової дози препарату. Коригування подальших доз слід проводити, виходячи з індивідуальних показників безпечності та переносимості.

Спосіб застосування

Сутент призначений для перорального застосування. Препарат можна приймати як з їжею, так і без їжі.

Якщо дозу препарату було пропущено, пацієнтові не слід приймати додаткову дозу. Пацієнт повинен прийняти звичайну призначену йому дозу наступного дня.

 

Побічні реакції.

Найбільш важливі серйозні побічні реакції (у тому числі з летальними наслідками), пов’язані із застосуванням сунітінібу, – це ниркова недостатність, серцева недостатність, емболія легеневої артерії, перфорація кишкового тракту та крововиливи (наприклад, шлунково-кишкова кровотеча, крововиливи в дихальних шляхах, з пухлини, в сечовивідних шляхах або в мозок). До найбільш поширених побічних реакцій будь-якого ступеня (які відзначалися  у ході досліджень за участю пацієнтів з нирковоклітинними карциномами, стромальними пухлинами травного тракту та нейроендокринними пухлинами підшлункової залози) належать зниження апетиту, зміни сприйняття смаку, артеріальна гіпертензія, стомлюваність, розлади з боку травного тракту (тобто діарея, нудота, стоматит, диспепсія та блювання), знебарвлення шкіри та синдром долонно-підошовної еритродизестезії. Протягом подальшого лікування інтенсивність цих симптомів може знижуватись. Під час лікування може розвинутись гіпотиреоз. До поширених побічних реакцій на лікарський засіб належать розлади з боку системи крові (наприклад нейтропенія, тромбоцитопенія та анемія).

До явищ з летальним наслідком, які були розцінені як можливо пов’язані з сунітінібом, належать поліорганна недостатність, дисеміноване внутрішньосудинне згортання, перитонеальна кровотеча,  недостатність надниркових залоз, пневмоторакс, шок та раптова смерть.

Нижче наведено перелік побічних реакцій, про розвиток яких повідомляли у пацієнтів зі стромальними пухлинами травного тракту, метастатичними нирковоклітинними карциномами та нейроендокринними пухлинами підшлункової залози Ці побічні реакції належали до поєднаної серії даних, яка складалася із 7115 пацієнтів. Перелік побудовано за класами та системами органів, частотою та ступенем тяжкості (згідно з критеріями NCI-CTCAE). Перелік також включає побічні реакції, які спостерігалися в рамках клінічних досліджень у післяреєстраційному періоді. У межах кожної групи частоти побічні реакції наведено у порядку зниження серйозності.  Частота  визначається  як:  дуже  часто  ( 1/10),  часто  (від  ³ 1/100 до
< 1/10), нечасто (від
³ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ³ 1/10 000 до < 1/1 000), дуже рідко
(< 1/10 000), невідомо (неможливо встановити, виходячи з наявної інформації).

Побічні реакції, зареєстровані у ході клінічних досліджень.

Інфекції та інвазії: часто: вірусні інфекції, респіраторні інфекційні захворювання, абсцеси, грибкові інфекції, інфекції сечовидільних шляхів, інфекції шкіри, сепсис; нечасто: некротичний фасциїт, бактеріальні інфекції.

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже часто: нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія; часто: лімфопенія; нечасто: панцитопенія; рідко: тромботична мікроангіопатія.

З боку імунної системи: нечасто: гіперчутливість; рідко: ангіоневротичний набряк.

З боку ендокринної системи: дуже часто: гіпотиреоз; нечасто: гіпертиреоз; рідко: тиреоїдит.

З боку метаболізму та травлення: дуже часто: зниження апетиту; часто: дегідратація, гіпоглікемія; рідко: синдром лізису пухлини.

З боку психіки: дуже часто: безсоння; часто: депресія.

З боку нервової системи: дуже часто: запаморочення, порушення сприйняття смаку, головний біль; часто: парестезія, периферична невропатія, гіпестезія, гіперестезія; нечасто: внутрішньочерепний крововилив, інсульт, транзиторна ішемічна атака; рідко: синдром оборотної задньої енцефалопатії.

З боку органів зору: часто: періорбітальний набряк, посилена сльозотеча, набряк повік.

З боку серця: часто: ішемія міокарда, зменшення фракції викиду; нечасто: застійна серцева недостатність, інфаркт міокарда, серцева недостатність, кардіоміопатія, перикардіальний випіт, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі; рідко: недостатність лівого шлуночка, шлуночкова тахікардія типу пірует.

З боку судинної системи: дуже часто: артеріальна гіпертензія; часто: тромбоз глибоких вен, припливи, гіперемія; нечасто: кровотеча з пухлини.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто: задишка, носова кровотеча, кашель; часто: емболія легеневої артерії, плевральний випіт, гемоптизис, задишка при фізичному навантаженні, біль у роті та горлі, закладеність носа, сухість слизової носа; нечасто: легенева кровотеча, дихальна недостатність.

З боку травного тракту: дуже часто: стоматит, біль у животі, блювання, діарея; диспепсія, нудота,  запор; часто: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, дисфагія, шлунково-кишкова кровотеча, езофагіт, здуття живота, дискомфорт у животі, ректальна геморагія, кровотеча з ясен, виразки у роті, прокталгія, хейліт,  геморой, глосодинія, біль у роті, сухість у роті, метеоризм, дискомфорт у роті, відрижка; нечасто: шлунково-кишкова перфорація, панкреатит, анальна нориця.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто: печінкова недостатність, холецистит, порушення функцій печінки; рідко: гепатит.

З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже часто: зміна кольору шкіри, синдром долонно-підошовної еритродизестезії, висипання, зміна кольору волосся, сухість шкіри; часто: лущення шкіри, шкірні реакції, екзема, пухирі, еритема, алопеція, акне, свербіж, гіперпігментація шкіри, ураження шкіри, гіперкератоз, дерматит, ураження нігтів; рідко: мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, гангренозна піодермія, токсичний епідермальний некроліз.

З боку кістково-м’язової системи та сполучних тканин: дуже часто: біль у кінцівках, артралгія, біль у спині; часто: кістково-м'язовий біль, м'язові спазми, міалгія, слабкість у м’язах; нечасто: остеонекроз щелепи, нориця; рідко: рабдоміоліз, міопатія.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто: ниркова недостатність, гостра ниркова недостатність, хроматурія, протеїнурія; нечасто: кровотеча із сечовивідних шляхів; рідко: нефротичний синдром.

Загальні розлади та розлади у місці введення препарату: дуже часто: запалення слизової оболонки, підвищена втомлюваність, набряк, гарячка; часто: біль у грудній клітці, біль, грипоподібне захворювання, озноб; нечасто: порушення загоєння.

Лабораторні дослідження: часто: зниження маси тіла, зниження кількості лейкоцитів, підвищення рівня ліпази, зниження кількості тромбоцитів, зниження рівня гемоглобіну, підвищення рівня амілази, підвищення рівня аспартатамінотрансферази, підвищення рівня аланінамінотрансферази, підвищення рівня креатиніну в крові, підвищення артеріального тиску, підвищення рівня сечової кислоти крові; нечасто: підвищення рівня креатинфосфокінази в крові, підвищення рівня тиреотропного гормону в крові. 

Опис окремих побічних реакцій

Інфекції та інвазії. Були отримані повідомлення про випадки серйозних інфекцій (на тлі нейтропенії та без неї), у тому числі з летальними наслідками. Повідомляли про випадки некротизуючого фасциїту, у тому числі очеревини, які в окремих випадках призводили до летального наслідку.

Розлади системи крові та лімфатичної системи. Повідомлялося про випадки тромботичної мікроангіопатії, у деяких випадках із летальними наслідками. Пацієнтам із розвитком тромботичної мікроангіопатії слід припинити терапію сунітінібом і призначити своєчасне лікування. Після припинення лікування спостерігалося купірування симптомів тромботичної мікроангіопатії.

Повідомляли про зниження абсолютної кількості нейтрофілів ІІІ і ІV ступеня тяжкості. Також повідомляли про зниження вмісту тромбоцитів III і IV ступенів тяжкості. Вищеописані небажані події не є частими, звичайно вони були оборотні і не потребували припинення лікування. Жодна із цих подій не була летальною, про рідкі летальні гематологічні події, включаючи кровотечі, пов’язані з тромбоцитопенією та нейтропенією, повідомлялось під час постмаркетингового досвіду. Під час лікування сунітінібом спостерігали виникнення анемій як на ранньому, так і на пізньому етапі лікування. Повідомляли про випадки анемій III та IV ступенів тяжкості. Пацієнтам, які отримують сунітініб, слід проводити загальний аналіз крові на початку кожного циклу лікування.

Розлади імунної системи. Повідомляли про реакції гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичний набряк.

Розлади нервової системи. Була отримана невелика кількість повідомлень про виникнення в пацієнтів судомних нападів із наявними рентгенологічними ознаками синдрому зворотної задньої лейкоенцефалопатії (СЗЗЛ), у тому числі з летальними наслідками. Під час клінічних досліджень сунітінібу повідомлялося про дизгевзію (порушення смаку), див. розділ «Особливості застосування».

Розлади метаболізму та травлення. У пацієнтів із примітивною нейроектодермальною пухлиною спостерігалася вища частота гіпоглікемії порівняно з метастатичною нирковоклітинною карциномою та шлунково-кишковою стромальною пухлиною. Проте більшість із цих побічних реакцій, які спостерігалися під час клінічних досліджень, вважалися не пов'язаними з досліджуваним лікуванням.

 Розлади з боку печінки та жовчовивідних шляхів. Повідомляли про випадки порушення функції печінки, які можуть включати відхилення показників функціональних проб печінки, гепатит або печінкову недостатність.

Розлади з боку шкіри та підшкірної тканини: повідомлялося про випадки гангренозної піодермії, яка зазвичай була оборотною після відміни лікарського засобу.

Розлади кістково-м’язової системи та сполучних тканин. Повідомляли про випадки міопатії та/або рабдоміолізу, деякі з них супроводжувались гострою нирковою недостатністю. Пацієнтам з ознаками або симптомами токсичності відносно м’язів слід надавати допомогу згідно з діючими стандартами медичної практики.

Повідомляли про випадки утворення нориць (фістул), іноді пов’язаних з некрозом та регресією пухлини, що у окремих випадках призводили до смерті.

У пацієнтів, які отримували лікування сунітінібом, були описані випадки розвитку остеонекрозу щелепи, більшість з яких спостерігалися у пацієнтів з відомими факторами ризику розвитку остеонекрозу щелепи, зокрема вплив внутрішньовенних бісфосфонатів та/або наявність в анамнезі захворювань зубів, що потребували інвазивного стоматологічного втручання.

Венозна тромбоемболія.

Випадки венозної тромбоемболії були зареєстровані у пацієнтів із солідними пухлинами, які отримували сунітініб під час клінічних випробуваннь. Окремі летальні випадки були зареєстровані під час постмаркетингового застосування препарату.

Артеріальна тромбоемболія.

Випадки артеріальної тромбоемболії (ATE), іноді із летальним наслідком, були зареєстровані у пацієнтів, які отримували сунітініб. Найчастіше вони включали інсульт, транзиторні ішемічні атаки та інфаркт головного мозку. Фактори ризику, пов’язані з АТС, як доповнення до основного злоякісного захворювання та віку ³ 65 років, включають артеріальну гіпертензією, цукровий діабет та попередні тромбоемболічні захворювання.

Звітування про підозрювані побічні реакції

Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дозволяє здійснювати безперервний моніторинг співвідношення «ризик/користь» для лікарського засобу. Кваліфікованих працівників у сфері охорони здоров'я просять звітувати про будь-які підозрювані небажані реакції згідно з місцевими національними вимогами.

 

Передозування. Немає специфічного антидоту, що застосовується при передозуванні препаратом Сутент. Лікування передозування симптоматичне, повинно ґрунтуватися на загальних підтримуючих заходах. Неабсорбований препарат можна видалити шляхом блювання і промивання шлунка. Повідомлялося про випадки передозування; деякі випадки характеризувалися побічними реакціями, що відповідали профілю безпеки сунітінібу.

 

Застосування у період вагітності або годування

Сутент як приймати

Сутент – препарат для боротьби з онкологією. Його відносять до інгібіторів протеінтирозинкінази. Засіб розробила компанія Pfizer, випускає США.

Італійські препарати Сутент

Таблетки Сутент випускають у різній дозі – 12,5 мг, 25 мг та 50 мг. Їх пакують у блістери. В одній коробці знаходиться від 28 до 30 пігулок.

Капсули тверді, мають червоно-коричневий колір, а желатинова рідина всередині жовтуватий відтінок. На корпусі можуть бути написи «Pfizer» та «STN» із зазначенням дозування.

До складу однієї таблетки входить сунітініб малат, повідон, манітол, магнію стеарат, титану діоксид, желатин.

Застосування та принцип роботи Сутент

Sutent використовують для лікування різних видів раку – поширеного, метастатичного, нерезектабельного.

Пухлинні клітини ростуть через активність рецепторів. Вони працюють із ростовими факторами, які відносять до групи тирозинкіназ. Діюча речовина, що входить до складу препарату Сутент, з'єднується з такими самими рецепторами. Вона блокує їхню подальшу сполуку з гормонами, які стимулюють ріст пухлини.

Препарат перешкоджає подальшому поширенню пухлини та пригнічує появу в ній нових кровоносних судин. Тому ракові утворення більше не метастазують до інших органів.

Сутент купить

При яких захворюваннях призначається сутент

Препарат Сутент 50 мг використовують при різних злоякісних пухлинах:

  • раку нирок: добре впливає на поширений вид та пухлини з метастазами в інших органах, Sutent використовують, якщо лікування цитокінами не дало результату;
  • рак шлунка та кишечника: особливо, якщо є непереносимість іншого препарату або ліки були неефективними;
  • рак підшлункової залози: засіб справляється з неоперабельною, поширеною та прогресуючою пухлиною.

Зверніть увагу! Абсолютними протипоказаннями до прийому ліків є дитячий вік та гіперчутливість до компонентів у складі. Також не рекомендують використовувати препарат вагітним і жінкам, що годують.

З обережністю Sutent застосовують у пацієнтів, в анамнезі яких є брадикардія, подовжений інтервал QT, захворювання серця, нирок, печінки.

Побічні ефекти

Серед найбільш серйозних побічних реакцій відзначають тромбоцитопенію, легеневу емболію, пухлинну кровотечу, венозну тромбоемболію.

Також є і менш небезпечні наслідки:

  • запаморочення;
  • головний біль;
  • зміна смакових уподобань.
  • діарея;
  • блювання;
  • нудота;
  • сухість шкіри;
  • астенія;
  • гіпотеріоз;
  • зміна забарвлення сечі;
  • задишка;
  • стоматит;
  • свербіж та висип на тілі;
  • зміна кольору волосся;
  • безсоння;
  • депресія.

Були зафіксовані випадки судом у пацієнтів із метастазами у головному мозку.

Де придбати таблетки Sutent

Замовити таблетки Сутент можна в онлайн-аптеці "Аптека Life". Ми здійснюємо доставку по Україні будь-якою поштовою службою («Нова Пошта», УкрПошта), а  , Харкову та Черкасам – кур'єром. Можливий самовивіз із будь-якої  аптеки в зручний час.

Сплатити покупку можна  Visa, MasterCard, готівкою або безготівковим розрахунком.

по Києву, Харкову та Черкасам

нашої

ще додати, що картою на сайті

Разработка сайта Веб-студия VOLL