Где купить ПРОКСИУМ® лиофилизат для р-ра д/ин. по 40 мг во флак. №1 с р-лем
С доставкой
Аптека 7Я №1
В наличии 2 шт.
Лечебное средство выпускается в виде порошка.
Основным веществом является пантопразол, концентрация которого составляет 40 миллиграмм.
Препарат направлен на лечения обостренных язв желудка и двенадцатиперстной кишки, воспаления пищевода, синдром Золлингера — Эллисона, гиперсекреции. Раствор вводится внутривенно.
Режим и дозировка лекарства зависит от формы и течения болезни, потому терапия имеет следующий вид:
начальная доза при пептических язвах равна 40 миллиграмм;
порция при синдром Золлингера - Эллисона и патологической гиперсекреции равна 80 миллиграмм;
Дальнейший процесс лечения, длительность и дозировка, может быть увеличена или уменьшена в зависимости от самочувствия пациента и клинической картины болезни
Противопоказания:
высокая чувствительность к пантопразол и составу раствора;
параллельный прием с атазанавиром;
Побочные явления
Частыми проявлениями бывают боль в животе, метеоризм, диарея, запор, тошнота, рвота, головокружение, нечеткость зрения, редкими — зуд. сыпь, сухость во рту, депрессия, мышечная боль, анафилактическая реакция, шок, крапивница, отек, шум в ушах.
Внутривенное использование рекомендуется только если преоральный прием по каким-то причинам не доступен.
Беременным, кормящим грудью раствор вводить можно если ожидаемая польза превышает риск. Детям возрастной категории до 18 лет препарат вовсе запрещен.
Одновременный прием с лекарственными средствами предотвращающими формированию тромбов требует лабораторного контроля.
Симптомы интоксикации при превышении допустимой дозы замечены небыли.
Оптимальная температура хранения составляет 15 - 25 градусов.
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ПРОКСІУМ®
(PROXIUМ)
Фармакотерапевтична група
Клінічні характеристики
Показання
Протипоказання
Спосіб застосування та дози
Побічні реакції
Передозування
Діти
Особливості застосування
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Фармакологічні властивості
Фармацевтичні характеристики
Основні фізикохімічні властивості
Несумісність
Термін придатності
Умови зберігання
Упаковка
Виробники
Місцезнаходження
Склад:
діюча речовина: пантопразол
1 флакон містить пантопразолу 40 мг
допоміжна речовина: натрію гідроксид.
Лікарська форма.
Фармакотерапевтична група.
Код АТС А02В С02.
Клінічні характеристики.
Показання.
Протипоказання. Підвищена чутливість до активної речовини похідних бензимідазолу та будь-якого компонента препарату.
Спосіб застосування та дози.
Препарат застосовують дорослим за призначенням та під безпосереднім наглядом лікаря. Внутрішньовенне введення пантопразолу рекомендується лише у разі коли його пероральне застосування неможливе. Є дані щодо тривалості внутрішньовенного лікування до 7 днів. Тому при клінічній можливості здійснюється перехід від внутрішньовенного введення Проксіум до перорального.
Рекомендовані дози.
Виразка шлунка та дванадцятипалої кишки і рефлюкс-езофагіт. 1 флакон (40 мг пантопразолу) на добу внутрішньовенно.
Тривале лікування синдрому ЗоллінгераЕллісона та інших патологічних станів гіперсекреції. Рекомендована початкова добова доза становить 80 мг пантопразолу. При необхідності дозу можна титрувати (підвищувати або знижувати) залежно від показників секреції кислоти в шлунку. Дози що перевищують 80 мг/добу необхідно розділяти на 2 введення. Можливе тимчасове підвищення дози пантопразолу більше 160 мг але тривалість застосування повинна обмежуватися лише періодом необхідним для адекватного контролю секреції кислоти.
Загальні вказівки щодо застосування. Порошок розчиняють у 10 мл фізіологічного розчину хлориду натрію додаючи його у флакон. Цей розчин можна вводити безпосередньо а також змішавши зі 100 мл фізіологічного розчину хлориду натрію або з 5 % розчином глюкози у пластикових чи скляних флаконах.
Флакон призначений тільки для одноразового використання. Перед застосуванням необхідно візуально перевірити флакони з препаратом (зокрема на зміну кольору наявність осаду).
Печінкова недостатністьПроксіум порошок 40 мг ).
Ниркова недостатність. Пацієнти з порушеннями функцій нирок не потребують коригування дози.
Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.
Побічні реакції.
Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:
З боку травної системи
З боку нервової системи
Психічні розлади: нечасто розлади сну рідко депресія (з ускладненнями) дуже рідко дезорієнтація (з ускладненнями) невідомо
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто алергічні реакції (шкірні висипання екзантема свербіж) рідко синдром Стівенса-Джонсона синдром Лайєлла мультиформна еритема фоточутливість.
нечасто артралгія міалгія.
З боку імунної системи:
З боку крові та лімфатичної системи:
З боку гепатобіліарної системи: g
Метаболізм та розлади обміну речовин: рідко гіперліпідемія і підвищення рівня ліпідів (тригліцериди холестирол) зміни маси тіла невідомо гіпонатріємія гіпомагнезіємія.
рідко гінекомастія.
Загальні розлади:
Передозування. Симптоми передозування у людини невідомі. У разі передозування з ознаками інтоксикації проводять загальні дезінтоксикаційні заходи.
Діти. Безпека та ефективність застосування препарату дітям (віком до 18 років) не встановлені тому препарат не застосовують пацієнтам цієї вікової групи.
Особливості застосування.
Пацієнтам з порушенням функції нирок та пацієнтам літнього віку не слід перевищувати добову дозу 40 мг.
Препарат не рекомендується застосовувати при незначних шлунково-кишкових порушеннях таких як нервова диспепсія.
Порушення функцій печінки. Пацієнтам з порушеною функцією печінки добову дозу необхідно зменшити до 20 мг пантопразолу. У процесі лікування слід регулярно контролювати активність печінкових ферментів. У разі її підвищення препарат слід відмінити.
Сумісне застосування з атазанавіром
Гіпомагніємія.
Пацієнтам яким планують тривалу терапію або які приймають ІПП сумісно з дигоксином чи препаратами що можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад з діуретиками) рекомендується вимірювання рівня магнію перед початком лікування ІПП та періодично протягом терапії.
Переломи кісток.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Годування груддю. Є дані щодо екскреції пантопразолу з грудним молоком. Рішення щодо застосування препарату у період годування груддю слід приймати після ретельної оцінки користі/ризику.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Необхідно брати до уваги можливий розвиток побічних реакцій таких як запаморочення та розлади зору. У таких випадках не слід керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дія пантопразолу на абсорбцію інших лікарських препаратів. Пантопразол може зменшувати всмоктування препаратів біодоступність яких залежить від рН шлункового соку (наприклад деяких протигрибкових препаратів таких як кетоконазол ітраконазол позаконазол або інших препаратів таких як ерлотиніб).
Препарати проти ВІЛ (атазанавір)
Кумаринові антикоагулянти (фенпрокумон і варфарин).
Інші взаємодії. Пантопразол значною мірою метаболізується в печінці через систему ферментів цитохрому Р450. Дослідження з лікарськими засобами які також метаболізуються за допомогою цих шляхів такими як карбамазепін діазепам глібенкламід ніфедипін фенпрокумон та пероральними контрацептивами які містять левоноргестрел і етинілестрадіол не виявили клінічно значущих взаємодій.
Результати цілого ряду досліджень щодо можливих взаємодій вказують що пантопразол не впливає на метаболізм активних речовин які метаболізуються за допомогою CYP1A2 (таких як кофеїн теофілін) CYP2С9 (наприклад піроксикам диклофенак напроксен) CYP2D6 (таких як метопролол) CYP2Е1 (таких як етанол) не впливає на р-глікопротеїн який забезпечує всмоктування дигоксину.
Не виявлено взаємодії з одночасно призначеними антацидами.
Були проведені дослідження з вивчення взаємодії пантопразолу з одночасно призначеними певними антибіотиками (кларитроміцин метронідазол амоксицилін). Клінічно значущих взаємодій між цими препаратами не виявлено.
Метотрексат.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Антисекреторний противиразковий засіб. Блокує кінцеву стадію утворення соляної кислоти шляхом необоротного інгібування Н+-К++-К+-АТФази відбувається за рахунок синтезу ферменту de novo. Зменшує базальну та стимульовану (їжа пентагастрин інсулін) шлункову секрецію. Пригнічує ріст Helicobacter pylori сприяє утворенню у слизовій оболонці специфічних IgA до цих бактерій підвищує антихелікобактерну активність антимікробних засобів.
Терапевтичний ефект після одноразового прийому розвивається швидко і зберігається протягом 24 годин.
Фармакокінетика
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий ліофілізований порошок.
Несумісність. Пантопразол натрію несумісний із кислими розчинами.
Термін придатності. 2 роки. Після розведення термін придатності готового розчину становить 12 годин.
Умови зберігання.
Упаковка.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробники.
1.Виробництво та первинна упаковка ліофілізату:
Софарімекс-Індустрія Хіміка е Фармацеутика С.А.
2.Виробництво та первинна упаковка розчинника вторинна упаковка комплекту ліофілізату з розчинником випуск серії:
Лабесфаль Лабораторіос Алміро С.А.
Labesfal-Laboratorios Almiro S.A.
Місцезнаходження.
1.
Av.
2.Лагедо Сантьяго де Бестейрос 3465-157 Португалія.
Zona Industrial do Lagedo Santiago de Besteiros 3465-157 Portugal.
для медичного застосування препарату
ПРОКСІУМ®
(PROXIUМ)
Фармакотерапевтична група
Клінічні характеристики
Показання
Протипоказання
Спосіб застосування та дози
Побічні реакції
Передозування
Діти
Особливості застосування
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Фармакологічні властивості
Фармацевтичні характеристики
Основні фізикохімічні властивості
Несумісність
Термін придатності
Умови зберігання
Упаковка
Виробники
Місцезнаходження
Склад:
діюча речовина: пантопразол
1 флакон містить пантопразолу 40 мг
допоміжна речовина: натрію гідроксид.
Лікарська форма.
Фармакотерапевтична група.
Код АТС А02В С02.
Клінічні характеристики.
Показання.
Протипоказання. Підвищена чутливість до активної речовини похідних бензимідазолу та будь-якого компонента препарату.
Спосіб застосування та дози.
Препарат застосовують дорослим за призначенням та під безпосереднім наглядом лікаря. Внутрішньовенне введення пантопразолу рекомендується лише у разі коли його пероральне застосування неможливе. Є дані щодо тривалості внутрішньовенного лікування до 7 днів. Тому при клінічній можливості здійснюється перехід від внутрішньовенного введення Проксіум до перорального.
Рекомендовані дози.
Виразка шлунка та дванадцятипалої кишки і рефлюкс-езофагіт. 1 флакон (40 мг пантопразолу) на добу внутрішньовенно.
Тривале лікування синдрому ЗоллінгераЕллісона та інших патологічних станів гіперсекреції. Рекомендована початкова добова доза становить 80 мг пантопразолу. При необхідності дозу можна титрувати (підвищувати або знижувати) залежно від показників секреції кислоти в шлунку. Дози що перевищують 80 мг/добу необхідно розділяти на 2 введення. Можливе тимчасове підвищення дози пантопразолу більше 160 мг але тривалість застосування повинна обмежуватися лише періодом необхідним для адекватного контролю секреції кислоти.
Загальні вказівки щодо застосування. Порошок розчиняють у 10 мл фізіологічного розчину хлориду натрію додаючи його у флакон. Цей розчин можна вводити безпосередньо а також змішавши зі 100 мл фізіологічного розчину хлориду натрію або з 5 % розчином глюкози у пластикових чи скляних флаконах.
Флакон призначений тільки для одноразового використання. Перед застосуванням необхідно візуально перевірити флакони з препаратом (зокрема на зміну кольору наявність осаду).
Печінкова недостатністьПроксіум порошок 40 мг ).
Ниркова недостатність. Пацієнти з порушеннями функцій нирок не потребують коригування дози.
Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.
Побічні реакції.
Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:
З боку травної системи
З боку нервової системи
Психічні розлади: нечасто розлади сну рідко депресія (з ускладненнями) дуже рідко дезорієнтація (з ускладненнями) невідомо
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто алергічні реакції (шкірні висипання екзантема свербіж) рідко синдром Стівенса-Джонсона синдром Лайєлла мультиформна еритема фоточутливість.
нечасто артралгія міалгія.
З боку імунної системи:
З боку крові та лімфатичної системи:
З боку гепатобіліарної системи: g
Метаболізм та розлади обміну речовин: рідко гіперліпідемія і підвищення рівня ліпідів (тригліцериди холестирол) зміни маси тіла невідомо гіпонатріємія гіпомагнезіємія.
рідко гінекомастія.
Загальні розлади:
Передозування. Симптоми передозування у людини невідомі. У разі передозування з ознаками інтоксикації проводять загальні дезінтоксикаційні заходи.
Діти. Безпека та ефективність застосування препарату дітям (віком до 18 років) не встановлені тому препарат не застосовують пацієнтам цієї вікової групи.
Особливості застосування.
Пацієнтам з порушенням функції нирок та пацієнтам літнього віку не слід перевищувати добову дозу 40 мг.
Препарат не рекомендується застосовувати при незначних шлунково-кишкових порушеннях таких як нервова диспепсія.
Порушення функцій печінки. Пацієнтам з порушеною функцією печінки добову дозу необхідно зменшити до 20 мг пантопразолу. У процесі лікування слід регулярно контролювати активність печінкових ферментів. У разі її підвищення препарат слід відмінити.
Сумісне застосування з атазанавіром
Гіпомагніємія.
Пацієнтам яким планують тривалу терапію або які приймають ІПП сумісно з дигоксином чи препаратами що можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад з діуретиками) рекомендується вимірювання рівня магнію перед початком лікування ІПП та періодично протягом терапії.
Переломи кісток.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Годування груддю. Є дані щодо екскреції пантопразолу з грудним молоком. Рішення щодо застосування препарату у період годування груддю слід приймати після ретельної оцінки користі/ризику.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Необхідно брати до уваги можливий розвиток побічних реакцій таких як запаморочення та розлади зору. У таких випадках не слід керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дія пантопразолу на абсорбцію інших лікарських препаратів. Пантопразол може зменшувати всмоктування препаратів біодоступність яких залежить від рН шлункового соку (наприклад деяких протигрибкових препаратів таких як кетоконазол ітраконазол позаконазол або інших препаратів таких як ерлотиніб).
Препарати проти ВІЛ (атазанавір)
Кумаринові антикоагулянти (фенпрокумон і варфарин).
Інші взаємодії. Пантопразол значною мірою метаболізується в печінці через систему ферментів цитохрому Р450. Дослідження з лікарськими засобами які також метаболізуються за допомогою цих шляхів такими як карбамазепін діазепам глібенкламід ніфедипін фенпрокумон та пероральними контрацептивами які містять левоноргестрел і етинілестрадіол не виявили клінічно значущих взаємодій.
Результати цілого ряду досліджень щодо можливих взаємодій вказують що пантопразол не впливає на метаболізм активних речовин які метаболізуються за допомогою CYP1A2 (таких як кофеїн теофілін) CYP2С9 (наприклад піроксикам диклофенак напроксен) CYP2D6 (таких як метопролол) CYP2Е1 (таких як етанол) не впливає на р-глікопротеїн який забезпечує всмоктування дигоксину.
Не виявлено взаємодії з одночасно призначеними антацидами.
Були проведені дослідження з вивчення взаємодії пантопразолу з одночасно призначеними певними антибіотиками (кларитроміцин метронідазол амоксицилін). Клінічно значущих взаємодій між цими препаратами не виявлено.
Метотрексат.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Антисекреторний противиразковий засіб. Блокує кінцеву стадію утворення соляної кислоти шляхом необоротного інгібування Н+-К++-К+-АТФази відбувається за рахунок синтезу ферменту de novo. Зменшує базальну та стимульовану (їжа пентагастрин інсулін) шлункову секрецію. Пригнічує ріст Helicobacter pylori сприяє утворенню у слизовій оболонці специфічних IgA до цих бактерій підвищує антихелікобактерну активність антимікробних засобів.
Терапевтичний ефект після одноразового прийому розвивається швидко і зберігається протягом 24 годин.
Фармакокінетика
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий ліофілізований порошок.
Несумісність. Пантопразол натрію несумісний із кислими розчинами.
Термін придатності. 2 роки. Після розведення термін придатності готового розчину становить 12 годин.
Умови зберігання.
Упаковка.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробники.
1.Виробництво та первинна упаковка ліофілізату:
Софарімекс-Індустрія Хіміка е Фармацеутика С.А.
2.Виробництво та первинна упаковка розчинника вторинна упаковка комплекту ліофілізату з розчинником випуск серії:
Лабесфаль Лабораторіос Алміро С.А.
Labesfal-Laboratorios Almiro S.A.
Місцезнаходження.
1.
Av.
2.Лагедо Сантьяго де Бестейрос 3465-157 Португалія.
Zona Industrial do Lagedo Santiago de Besteiros 3465-157 Portugal.
| Особенности | |
| ATC – классификация: | A02BC |
| Рецептурное: | Рецепт |
| Срок годности: | 01.01.2099 0:00:00 |
| Форма выпуска: | порошок |
| Номер регистрации: | UA/12907/01/01 |
| Штрих код: | 8 435 232 333 275 |
| Свойства: | Інгібітори "протонної помпи" |
Отзывы
2020.10.24
Проксіум приймав тато під час хіміотерапії. Пробували декілька препаратів, зупинились на Проксіуме. Проблем зі шлунком більше не було. Якщо доктор призначив, не вагайтесь, беріть, допомагає.
Написать отзыв
