Склад:
діюча речовина: atropine;
1 мл розчину містить атропіну сульфату у перерахуванні на 100 % речовину 1 мг;
допоміжні речовини: кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.
Показання. Як симптоматичний засіб при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, пілороспазмі, гострому панкреатиті, жовчнокам’яній хворобі, холециститі, спазмах кишечнику, сечовивідних шляхів, бронхіальній астмі, брадикардії, як наслідок підвищення тонусу блукаючого нерва, для зменшення секреції слинних, шлункових, бронхіальних, іноді – потових залоз, для проведення рентгенологічного дослідження травної системи (зменшення тонусу і рухової активності органів).
Препарат застосовують також перед наркозом, операцією та в ході хірургічної операції як засіб, що запобігає бронхо- і ларингоспазмам, зменшує секрецію залоз, рефлекторні реакції та побічні ефекти, зумовлені збудженням блукаючого нерва. Як специфічний антидот при отруєннях холіноміметичними сполуками і антихолінестеразними (у тому числі фосфорорганічними) речовинами.
Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу. Захворювання серцево-судинної системи, при яких збільшення частоти серцевих скорочень може бути небажаним: миготлива аритмія, тахікардія, хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, мітральний стеноз, тяжка артеріальна гіпертензія. Гостра кровотеча. Тиреотоксикоз. Гіпертермічний синдром. Захворювання травної системи, що супроводжуються непрохідністю (ахалазія стравоходу, стеноз воротаря, атонія кишечнику). Глаукома. Печінкова і ниркова недостатність. Міастенія gravis. Затримка сечі або схильність до неї. Пошкодження мозку.
Спосіб застосування та дози. Атропіну сульфат вводити підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно. При вступному наркозі з метою зменшення ризику пригнічення вагусом частоти серцевих скорочень і зменшення секреції слинних і бронхіальних залоз – 0,3–0,6 мг під шкіру або внутрішньом’язово за 30–60 хвилин до анестезії; у комбінації з морфіном (10 мг морфіну сульфату) – за 1 годину до анестезії. При отруєнні антихолінестеразними препаратами атропіну сульфат вводити по 2 мг внутрішньом’язово кожні 20–30 хвилин до виникнення почервоніння і сухості шкіри, розширення зіниць і появи тахікардії, нормалізації дихання. При помірному та тяжкому отруєнні атропін можна вводити впродовж двох днів (до появи ознак «переатропінізації»).
Для дітей найвища разова доза становить:
– віком до 6 місяців – 0,02 мг;
– віком від 6 місяців до 1 року – 0,05 мг;
– віком від 1 до 2 років – 0,2 мг;
– віком від 3 до 4 років – 0,25 мг;
– віком від 5 до 6 років – 0,3 мг;
– віком від 7 до 9 років – 0,4 мг;
– віком від 10 до 14 років – 0,5 мг.
Найвищі дози для дорослих підшкірно: разова – 1 мг, добова – 3 мг.
Діти. Особливо чутливі до атропіну діти перших 3 місяців життя.
Застосовувати препарат дітям у дозах, зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози».
| Особливості |
Відгуки
Немає відгуків
Написати відгук
