Де купити КІТРУДА концентрат для інфузій. 2,5% флакон 4мл №1 спец ціна 1+1 "КЛЮЧ НАДІЇ"
Аптека 7Я №1
ТОВ "7я+"
Аптечный пункт АЛЬТА-С №1
Пн - Пт з 8:00 до 16:00 Сб - Нд Вихiдний
Аптека 7Я+ №1
Аптека
ФАРМАСФЕРА №2
Пн - Пт з 08.00 до 20.00, Сб-НД з 08.00 до 18.00, без вихiдних
Аптека
ФАРМАСФЕРА №3
Аптека
ФАРМЦЕНТР №2
Пн - Пт з 8:00 до 19:00, Сб - з 9:00 до 14:00, Нд - вихiдний
Аптечный пункт ФАРМЦЕНТР №2
Пн - Пт: з 8-00 до 18:00, Сб: з 9-00 до 15:00,Нд: Вихiдний
Аптека №2 ТОВ "7Я"
Пн-Пт з 09:00 до 15:30
Сб
Нд - Вихідний.
Аптечный пункт АЛЬТА-С №2
Пн - Пт з 8:00 до 18:00 Сб - Нд Вихiдний
Аптека АЛЬТА-С №3
Пн - Пт з 8:00 до 17:00 Сб - Нд з 9:00 до 14:00
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
КІТРУДА®
(KEYTRUDA®)
Склад:
діюча речовина: pembrolizumab;
1 мл концентрату містить 25 мг пембролізумабу;
допоміжні речовини: L-гістидин, L-гістидин моногідрохлорид моногідрат, полісорбат 80, сахароза, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості: від прозорого до злегка опалесцюючого, від безбарвного до світло-жовтого кольору розчин, практично вільний від видимих часток.
Фармакотерапевтична група. Протипухлинні засоби, моноклональні антитіла. Код АТХ L01XC18.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Механізм дії. Препарат Кітруда® є гуманізованим моноклональним антитілом, що зв'язується з рецептором програмованої смерті клітин-1 (PD-1) і блокує його взаємодію з лігандами PD-L1 і PD-L2. Рецептор PD-1 – це негативний регулятор активності Т-клітин, що приймає участь в контролі імунної відповіді Т-клітин. Кітруда® потенціює відповідь Т-клітин, включаючи протипухлинні реакції, блокуючи зв'язування PD-1 із PD-L1 і PD-L2, які експресуються в клітинах, представляючих антиген, і можуть експресуватися пухлинами або іншими клітками в пухлинному мікросередовищі.
Фармакокінетика.
Фармакокінетика пембролізумабу вивчалася у 2 856 пацієнтів з метастатичною або нерезектабельною меланомою, недрібноклітинним раком легенів (НДРЛ) або карциномою, які отримували препарат у дозах від 1 до 10 мг/кг 1 раз на 2 або 3 тижні.
Абсорбція.
Пембролізумаб вводиться внутрішньовенним шляхом і тому є негайно і повністю біодоступним.
Розподіл.
Відповідно до обмеженого екстраваскулярного розподілу, об’єм розподілу пембролізумаба в рівноважному стані незначний (~7,4 л; коефіцієнт варіацій [КВ]: 19%). Як і передбачається для антитіла, пембролізумаб не зв’язується з білками плазми крові специфічним способом.
Біотрансформація.
Пембролізумаб катаболізується неспецифічними шляхами; метаболізм не приймає участі в кліренсі препарату.
Виведення.
Системний кліренс пембролізумаба складає приблизно 0,2 л/добу (коефіцієнт варіації (КВ): 37%) і кінцевий період напіввиведення (t ½ ) складає приблизно 27 днів (КВ: 38%).
Лінійність/нелінійність.
Експозиція пембролізумаба, виражена максимальною концентрацією (Cmax) або площею під кривою залежності «концентрація – час» (AUC), збільшується дозопропорційно в межах діапазону ефективних доз. При застосуванні повторних доз кліренс пембролізумаба не залежить від часу, а системна кумуляція приблизно в 2,2 рази вища при введенні 1 раз у 3 тижні. Рівноважні концентрації пембролізумаба досягаються до 18 тижня; середня мінімальна концентрація (Cmin) до 18 тижня становить приблизно 24 мкг/мл при лікуванні по схемі 2 мг/кг 1 раз у 3 тижні.
Окремі групи пацієнтів.
Вплив різних коваріатів на фармакокінетику пембролізумаба оцінювався у популяційному фармакокінетичному аналізі. Кліренс пембролізумаба зростав із збільшенням маси тіла; отримувані відмінності експозиції відповідно регулювалися введенням препарату з розрахунку в мг/кг. Наступні фактори не мали клінічно значущого впливу на кліренс пембролізумаба: вік (діапазон від 15 до 94 років), стать, раса, порушення функції нирок легкого або помірного ступеня тяжкості, порушення функції печінки легкого ступеня тяжкості і пухлинне навантаження.
Порушення функції нирок. Вплив порушення функції нирок на кліренс пембролізумаба оцінювався у популяційному фармакокінетичному аналізі у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого або помірного ступеня тяжкості, порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок; не виявлено клінічно значущих відмінностей кліренсу пембролізумаба у цих пацієнтів. Застосування пембролізумабу не вивчалося у пацієнтів з тяжкою формою порушення функції нирок. Пембролізумаб не досліджувався у пацієнтів з тяжкою формою порушення функції нирок.
Порушення функції печінки. Вплив порушення функції печінки на кліренс пембролізумаба оцінювався у популяційному фармакокінетичному аналізі у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого ступеня тяжкості (як визначено за критеріями дисфункції печінки Національного інституту онкології США; n=269) порівняно з пацієнтами з нормальною печінковою функцією; не виявлено клінічно значущих відмінностей кліренсу пембролізумаба у цих пацієнтів. Застосування пембролізумабу не вивчалося у пацієнтів з порушенням функції печінки помірного та тяжкого ступеня тяжкості.
Дані доклінічних досліджень.
Безпека пембролізумаба оцінювалася в 1- і 6-місячному дослідженні токсичності повторних доз у макак-крабоїдів, яким внутрішньовенно вводилися дози 6, 40 і 200 мг/кг 1 раз на тиждень в 1-місячному дослідженні і 1 раз на 2 тижні в 6-місячному дослідженні, з подальшим 4-місячним періодом відсутності лікування. Результатів, які б мали токсикологічну значущість, не отримано; рівень, при якому не спостерігалося побічних реакцій (NOAEL), в обох дослідженнях склав ≥200 мг/кг, що в 19 разів перевищує експозицію у людини при застосуванні максимальних доз, що вивчались клінічно (10 мг/кг).
Дослідження репродуктивної токсичності у тварин для пембролізумаба не проводилися. Вважається що метаболізм, опосередкований PD-1/PD-L1, сприяє збереженню толерантності у плода в період вагітності. Блокада сигналізації PD-L1 у моделі на вагітних мишах продемонструвала порушення толерантності у плода і привела до збільшення втрат ембріонів.
Дослідження фертильності у тварин для пембролізумаба не проводилися. Не було помітного впливу на фертильність самців і самок мавп, виходячи з результатів 1- і 6-місячного дослідження токсичності багатократних доз; проте, багато тварин в цих дослідженнях не були статевозрілими.
Дослідження фертильності у тварин для пембролізумаба не проводилися. Не було помітного впливу на фертильність самців і самок мавп, виходячи з результатів 1- і 6-місячного дослідження токсичності багатократних доз; проте, багато тварин в цих дослідженнях не були статевозрілими.
Клінічні характеристики.
Показання.
- Меланома.
Препарат Кітруда® у вигляді монотерапії показаний для лікування меланоми (нерезектабельної або метастатичної) у дорослих пацієнтів.
- Недрібноклітинний рак легенів.
Препарат Кітруда® показаний для лікування локально прогресуючого або метастатичного недрібноклітинного раку легенів (НДРЛ) у дорослих, у яких пухлини експресують PD-L1, і які отримали раніше, як мінімум, один курс хіміотерапії. Пацієнти з EGFR (рецептор епідермального фактора росту) або ALK (анапластичної лімфоми кіназа) позитивними мутаціями пухлини також повинні отримати планову терапію при цих мутаціях перед початком лікуванням препаратом Кітруда®.
Протипоказання.
Гіперчутливість до пембролізумаба або будь-якої допоміжної речовини.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Офіційні дослідження фармакокінетичної взаємодії інших лікарських засобів із пембролізумабом не проводилися. Оскільки пембролізумаб виводиться з системи кровообігу за допомогою катаболізму, метаболічні взаємодії з іншими препаратами не очікуються.
Слід уникати застосування системних кортикостероїдів або імуносупресорів перед початком курсу лікування пембролізумабом (з причини потенційного впливу на фармакодинамічну активність і ефективність пембролізумаба). Проте, системні кортикостероїди або інші імуносупресори можуть використовуватися після початку застосування пембролізумабу для лікування імунозалежних побічних реакцій.
Особливості | |
Країна: | ШВЕЙЦАРІЯ |
ATC-Класифікація: | L01XC |
Рецептурний: | Рецепт |
Термін придатності: | 02.07.2032 0:00:00 |
Номер реєстрації: | UA/16209/01/01 |
Штрих код: | 4 820 178 581 202 |
Властивість: | Моноклоніальні антитіла |